Мати терпіння
Ходячи вулицями
Говорити з духами,
Ліпити непослуха
З педанта й навпаки.
Чому життя
Перетворюється на лови,
Чому його жорсткість дається взнаки?
Ой непереливки буде темряві,
Коли її намагаються
Покласти під мікроскоп,
Нібито вона не самодостатня,
Борись за темряву в собі
Як рису вічного спротиву
Й впорядкування чуттів.
Темрява - знак поглинання
Енергії барвистих жіттів,
Торкнутися її,
Аби сяяти яскравіше,
Тобто хай навіть демонізують нас,
Але темрява волею дише
І слово своє знов напише
В належний час.
*До архітекторів майбутнього
Терпiння
© Copyright: Марина Чиянова, 2023
Свидетельство о публикации №123041107224
Свидетельство о публикации №123041107224
Рецензии