Павел Грабовский. Размышление
Суета... кончай гадать...
Для общественной работы
Должно жизнь свою отдать.
Личны дрязги растворятся
В гробовой крестов тени,
Лишни чувства разлетятся,
Кроме к ближнему любви.
Та пойдёт по всем дорогам,
Яко заповедь творца;
Счастье всех — единым богом
Станет мужа и борца!
ГАДКА
Власне щастя та турботи,
Власні думки... кинь гадать...
До громадської роботи
Слід життя своє віддать.
Згинуть марні піклування
В тихім захистку хрестів,
Розлетяться почування,
Крім любові до братів.
Вона піде поміж миром,
Яко заповідь людська;
Щастя всіх - святим кумиром
Стане мужа-бояка!
Свидетельство о публикации №123041105350