Уранці, в дощик, напророчив,
Що сонце ввечері зійде.
Блищать від щастя твої очі
І серце тішиться моє.
Бо ось воно - пробило хмари
І сяє, наче зараз - день,
Життя в своїх вирує чарах
І хочеться співать пісень,
Вірши складати і літати
На крилах, як великий птах.
Краплинок сотен діаманти
Усіяли дерева й дах -
Весна триває, квітень квітне
І є надія на добро.
Так, може, я й людина літня
Та вірю в диво все одно!...
С утра дождик напророчил...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2023
Свидетельство о публикации №123041006047
Свидетельство о публикации №123041006047
Рецензии