Агатова казка

З жару, з печі
для малечі:

Агатова казка

В бабусі Агати
Ставок між рокит,
Побілена хата,
І півник, і кіт.

Запаси в коморі
Зерна чималі…
Криниця надворі
І хліб на столі.

Там сітка, тут вудка –
В цеберці карась.
Там курка, тут вутка,
Й онуків – хоч квась.

Промовок теліжка,
Прислів'їв візок
І повна валізка
Чудових казок.

В уквітчаній хаті
Було все як слід,
Та бабці Агаті
Позаздрив сусід.

Позичвиши маку,
Кота отруїв,
Скалічив собаку,
А півника з'їв.

Городи розчвавив,
Ставок замутив,
Садок розмочалив,
А хату спалив.

І каже потвора:
"Тепер се моє".
Не сіє, не оре,
Горілочку п'є.
 
Неголений, в бруді
Сидить, гає час,
У власній по груди
Багнюці зав'яз.

Онуки Агати
Усі як один
Зійшлися прогнати
Потвору за тин.

Прийшли на подвір'я, 
Аж бачать – дарма.
Лиш роги та пір'я,
Нікого нема.

Хто бачив, той каже
(Ото новина!):
До себе пропажу
Прибрав сатана.

Садок насадили
Всім миром тоді,
Новий спорудили
Для бабушки дім,

Хай глечик клекоче,
Хай тісто росте,
Агата клопоче
І правнуків жде.