Собаче
Світ чужий і холодний такий.
Хто сказав, що собакам не сумно –
Як розбито їхні будки?
Як господар помер чи вигнав,
Може, в відчаї чи в журбі.
Наче лук, світ дугою вигнувсь,
Так і мітить – усе по тобі!
Так, з замашки, ногою в берці –
Скавучатимеш аж до зір!
Наче вцілено прямо в серце –
Хоч ударили по нозі.
«Кобиздох!» і закляття вражі,
Їм собачі сльози – вода.
Замість того, щоб миску каші
Псу худющому, в ребрах, дать.
Не надіється сумноокий
І, забившись в куток, лежить.
Що ж ти, світе, такий жорстокий?
Боже, Боже, як далі жить?
Ілюстрація із Інтернету, дякую авторові.
08.04.2023
Свидетельство о публикации №123040907293
Жизнь человека и жизнь собаки.. Да впрочем во время войны, какая разница!!! Сердце щемит..
Обнимаю Наташа
Наталья Дмитриева 11 11.04.2023 17:23 Заявить о нарушении
Надежда Еременко 11.04.2023 11:34 Заявить о нарушении