Иван Царынный. 1952-2000 Измерили крыльями лето

Измерили крыльями лето
жильцы высокосные
и унесли  далёко-далёко
глубокую синь.
В такие вот перелёты
из лета до осени
очами их истомлёнными
степь дрожит,
И падают перья
с небес над покосами,
и солнце проносит по небу горячему
В такие вот перелёты
в зиму из осени
и поле и лес
им напишут "прощай".
Коснёшься щекою
полета высокого,
напьёшься
их пенья —
и с сердцем поющим\и с песнею в сердце
в зиму пойдешь.
Они
не летают к нам в гости.

Но\Это ты под их небом живёшь

Крильми переміряли літо
птахи високосні
і понесли далеко на крилах
глибоку блакить.
В такі перельоти
із літа до осені
очима їх стомленими
степ тремтить,
І падає пір'я,
згоря над покосами,
і сонце проносить по небу гарячу
В такі перельоти
у зиму із осені
і поле і ліс
їм напишуть "прощай".
Торкнешся щокою
польоту високого,
нап'єшся
їх пісні —
із співом у грудях
у зиму підеш.
Вони
не летять до нас в гості.

Це ти під їх небом живеш