Сивина покрила давно мои скрон

Сивина покрила давно мої скроні
Неначе сніг землю покрива.
І ніхто не знає моєї долі
І що завжди думає моя голова.

О доле моя,  доле, що робить з тобою
Де знайдеш притулок ти моїй  душі.
Тільки не наповнюй ти її журбою
Дай пожити ще хоч трохи в тишині.

Та де почути правду, звідкіль виглядати.
І як розпізнати це правда чи ні.
І хто допоможе про все це узнати.
Можливо це просто приснилось мені.

5.04.25023


Рецензии