Танатос i Ерос
Поміж смертю та любов*ю
Пролягає шлях життєвий,
Знову Танатос і Ерос
Ділять навпіл зміст буття.
Чи-то Афродіти врода,
Чи Аїдові печери,
Знов і знов магічні сцени
Бачимо: і ти, і я…
Ерос – ейдос, сила й слава
Всіх енергій нескінченних,
Без яких нема нічого,
Порожнеча і ніщо,
З хаосу він робить космос,
Рухає зірки й планети,
Розганяє кров по жилах
І дарує бозна-що…
Танатос є сон останній,
Хлопчик з чорними очима,
Той, що дивиться нестримно
В душу й закликає йти
В царину, де все примарне.
Танатос – дбайливий символ
Безкінечного спочинку,
Життів спалює мости.
Між любовію та смертю,
На перетині події,
Що, як хрест, тримає вічність
У обіймах неземних,
Тіло рухає крізь терни
До зірок свою надію:
Хай душа непересічна
Стріне Бога світлий лик.
Свидетельство о публикации №123040705388