Тарас Федюк род. 1954 Отче наш, осенний сад...
осенний сад…
Семенами золотыми
полны соты у осины.
Рег spem spero astra ad.
Только черный виноград
упадёт на белы плечи.
Милая, туман всё спрячет –
два обрыва и три хаты.
Время мчит. Он под и над –
долгий безнадежный линь.
И листва у клёна - клином,
мореходом на Синдбад.
Три змеи из моря в ряд –
на три камня по-над морем.
Один кто-то поёт хором.
Плечи. Черный виноград.
Отче наш,
осінній сад…
Повні золотим насінням
сині стільники осині.
Реr spem spero astra ad.
Тільки чорний виноград
упаде на білу шию.
Люба, все туман укриє –
двоє урвищ, троє хат.
Час летить. Він під і над –
довга безнадійна линва.
І кленове листя – клином,
мореходом на Синдбад.
Три змії із моря вряд –
на три камені над морем.
Хтось один співає хором.
Шия. Чорний виноград.
Свидетельство о публикации №123040500589