Как пахнет явор в октябре!
Как пахнет явор!
Что у потока, наяву,
во сне, в мечтаньях...
И холод по нему бежит
росою сивой...
Она спадает на коня,
и пахнет грива.
А будет утро и туман.
И тихо-тихо.
Ты ржавый явор обними,
вдохни,
дыши им.
Живою кровью и костьми,
зол и ославлен,
осенний явор обними,
тот ржавый явор.
Своей росою окропит
твои он очи.
"Прости",- прошепчешь. Он горит,
и конь в потоке.
Як пахне явір восени!
Як пахне явір!
Ще й при потоці, наяву,
вві сні, в уяві…
Яка роса по кім біжить!
Холодна, сива…
Вона спадає на коня,
і пахне грива.
А буде ранок і туман.
І тихо-тихо.
Іржавий явір обніми,
вдихни
і дихай.
Живою кров'ю і кістьми
в злобі, в неславі
осінній явір обніми,
іржавий явір.
Його роса подріботить
у тебе в оці.
"Прости", — шепочеш. Він горить,
і кінь в потоці.
Василь Герасимюк род. 1956 Ржавый осенний явор
© Copyright: Алёна Агатова, 2023
Свидетельство о публикации №123040500359
Свидетельство о публикации №123040500359
Рецензии