Знайомтесь: це – місцевий божевільний.
В очах – шизофренія та печаль;
Небриті вуса, кнопочний мобільний,
Метал у вухах негучний, нажаль.
Дарма, що бачить ваду у народу,
Тримає руку на життя кермі –
Він дивиться в майбутнє, ніби в воду,
А в жилах пульсом б'ється "русскій мір",
Що знищить вас, але його врятує,
Можливо, ну а може, що і ні.
І тільки очі смішно депресують,
Вони водночас радісні й сумні.
Щодень – то ближче й ближче до палати;
Надію вкрали – залишився крик,
І віршів чорних марево крилате,
І вогник, що вдається, ніби зник.
Щодень – то ближче до стрибку із даху,
До леза, яке крає майбуття...
Дарма – не хлібом лиш живе комаха
В мурашнику, що зве себе "життя".
Звучи себе – він сам відповідає,
Бо знає – лиш такою є ціна.
Знайомтесь: Вільний, із летючим дахом,
Якого в серце вразила війна...
квітень 2023
383. Боже вiльний
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2023
Свидетельство о публикации №123040304506
Свидетельство о публикации №123040304506
Рецензии