Огидна iсторiя про материнськi iнстинкти

           Івану і Тетяні – із повагою

Ось огидна історія:
Якось обурена мати –
Ще й при аудиторії –
Змушувала вибачатись

Хлопця зовсім невинного,
Він постраждав був за наклеп, –
Бо вчинили за спиною
Наговір підлий і наглий.

Наклеп був з боку дівчинки –
Хлопця вона оббрехала.
Її мати за звичкою
Хлопця при всіх ображала,

Хлопця каятись змусила,
В тому, у чому не винен,
Ледь його не вовтузила,
Ледь не плювала у спину...

Років двадцять минулося,
Хтось – вже підріс, хтось – постарів.
Все, здавалось, забулося,
Та несподівано сталось,

Що безсовісна дівчина
Вибвчилась за минуле –
Може, совість прокинулась,
Хоч двадцять літ промайнуло...

Хлопець був благородним
І дівчині підлість пробачив,
Не ганьбив словом жодним –
І як не було гріха, наче.

...Суть проста в цьому випадку:
Що материнські інстинкти
Материнським тим вибриком
Шкоди завдали дитині.

Та огидна історія
Мала б завершення мати,
Де – при аудиторії –
Вибачитись мала би мати...