И лишь кровь моя неизменна - авторское

Пагорб обсипається білою сіллю.
Гори руйнуються – наче стіни.
Нічого в цьому світі не вічно,
Тільки кров моя буде незмінна.

Торкнуся я долонями неба,
І згадаю твої очі.
Повітря холодне, більше не треба,
Мені, щоб жити цієї ночі...

***

Все в жизни летит скоротечно,
Горы рушатся, словно стены,
В этом мире ничто не вечно,
И лишь кровь моя неизменна.

Я дотронусь ладонью до неба,
Мне припомнятся губы и очи,
Холод ветра ложится на плечи,
Всё, что нужно, чтоб выжить ночью.

***


Рецензии