Дочка Року
Недолюблена дочка його,
Заповідана самотності,
Недопестувана з гордості.
Я байдужості рідня?
В щастя мій квиток прострочений,
Захолонуло в узбочині.
Терпелива та розбірлива,
Гнула шию упокірливо...
Споконвіку - метушня.
Непідсудна та замріяна...
Стелить Рок доріг неміряно
Між овечого та вовчого.
Сокола, подайте, ловчого!
Кругом зграя вороння...
Вільний поетичний переклад власного вірша "Дочь Рока".
http://stihi.ru/2016/12/05/3365
Свидетельство о публикации №123040204497
Вера Свистун 04.05.2023 14:54 Заявить о нарушении