Життя пролітає
Ми підганяємо життя:
В добі годин не вистачає.
А що йдемо у небуття,
Ніхто цього не помічає.
Як часто кажуть молоді,
Що час триває дуже довго,
Їм не сидиться у гнізді,
Скоріш би вирватись в дорогу.
Скоріш би вечір, рандеву,
Жадана зустріч, поцілунки.
Женем погоду дощову,
Чекаєм сонця подарунки.
Весь час ми квапимо життя:
То літо просимо, то осінь,
То знову в мареннях весна,
Коли сніги вкривають коси.
Ми квапимо години, дні,
На жаль, того не помічаєм,
Що в повсякденній метушні
Життя незримо пролітає…
Життя пролiтае
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123040106989
Свидетельство о публикации №123040106989
Рецензии