Є щастя таке – турбуватись про іншу людину.
Це щастя іде із душі – неможливо навчитись.
Це щастя приходить, коли народилися діти,
Найменшу людину коли пригорнеш на хвилину.
Та що та хвилина: на мить пригорнеш – мов злітаєш.
І хочеться щастя затримати й не відпускати.
Спитайте про щастя таке молоду, юну мати.
І мати дорослу спитайте – вона щастя знає.
А потім дитина зросла – і приходить кохання,
Приходить турбота про іншу людину кохану...
В обіймах тепло зберігається, гояться рани.
І непереборне людське – турбуватись – бажання...
Е щастя таке - турбуватись про iншу людину
© Copyright: Миклош Форма, 2023
Свидетельство о публикации №123033101564
Свидетельство о публикации №123033101564
Рецензии