А я казав - Так сильно не кохай!
Не слухала: "Кохаю – то кохаю!".
І як мені вчинити, я не знаю.
І знов кажу: "То серце хоч не край!".
А я казав: "Так сильно не люби!".
Не слухала: "Любити – то любити!".
Закохані жінки – то чисто діти,
Як не любов – заплаче від журби...
А я казав: "Так хутко не живи!".
Сльоза бринить: "То як без щастя жити!?".
І як про щастя з ними говорити –
З жінками, у яких любов в крові?..
Свидетельство о публикации №123033007157
Чудова мова- дякую!
Нина Димовская 01.04.2023 07:43 Заявить о нарушении