Мертва моя тиша
Мертва моя тиша, хтива, що зникає,
Засина, мов миша, там десь, у безодні.
Як червоні маки, квітне Божа кара,
А у небі – знаки, вогняні і водні –
Знаки, що скінчиться, піде в підсвідомість,
Вогняна криниця розміром у кратер.
Запанує свято у моєму домі;
Се захоче, брате, – жити – не вмирати!
Тут нема героїв – лиш гарматне м'ясо
Демонічні роги розкидали всюди.
Демонічний прапор в демонічній рясі;
Демонічні ґрати – демонічні люди,
Що жадають помсти понад все на світі.
Ти спини їх, Боже, я – складаю зброю,
І покину місто – вас навчить лиш вітер,
Вас навчить лиш вітер – карою земною!...
березень 2023
377. Мертва моя тиша
© Copyright: Дмитрий Арутюнович Романов, 2023
Свидетельство о публикации №123032803538
Свидетельство о публикации №123032803538
Рецензии