Дійти до краю… Легко, але страшно,
бо далі прірва - чорна і пуста,
де завтра тупо стогне про вчорашнє,
ледь розтуливши вічності вуста…
І знаю я, нема альтернативи
цій темній стежці рими посеред,
бо кожен мріє стати дивом в диві,
щоб виправдати втрати наперед…
Та шляхом цим ідуть уже століття,
а прірва геть не ближчає… І ми
часу свого зрізаєм юне віття
і прикрашаєм урвища пітьми…
Край
© Copyright: Александр Ноцкий, 2023
Свидетельство о публикации №123032700784
Свидетельство о публикации №123032700784
Рецензии
