На лаві сидять бабусі старенькі
І згадують також синочків рідненьких
Вони у цей час були б іще молодими
І любувалися б теж матусі ними.
Та нажаль, прийшли злі люди
Зігнали як в нас, так і всюди
Усіх молодих забрали із хати
Щоб ішли на війну воювати.
І знову пройде багатенько років
І за них теж забудуть, як за наших синів
Забудуть і згадувати навіть не будуть
Та серця матерів це повік не забудуть.
І також, коли вже будуть старенькі
Все одно будуть боліти їхні серденька
За тих, хто загинув у тому бою
І лише в сльозах зіллють біль всю свою.
Ми будемо пам’ятати про загиблих усіх
І будемо молитись Богу за них.
23.03.2023р
Память про загиблих
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2023
Свидетельство о публикации №123032706674
Свидетельство о публикации №123032706674
Рецензии