Під чорним небом з безліччю зірок
Я - тет-а-тет з тривожними думками.
Десь шелестить замріяно струмок,
А я лечу в космічний вир з вітрами.
Можливо, десь далеко є життя,
Ось пролетів супутник, як комета,
А ось літак до зірки доліта,
А може, то не зірка, а планета…
Мигтить все небо, вабить в далечінь,
Стурбовано шепочуться сузір'я.
Хто власник цих безмежних володінь?
Кому належить зоряне безмір'я?
Хто запалив оці тремкі вогні,
А, може, не вогні, а дивні зерна,
Що сяють, наче перли, у імлі?
Чи, може, це Творця рука майстерна?
О, скільки філософських міркувань
Народжує нічних алмазів розсип!
Тремтить душа від сонмища питань,
Та відповіді, мабуть, вітер зносить…
Сонмище питань
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123032609333
Свидетельство о публикации №123032609333
Рецензии