Разцветают звёзды
Яка то радість… Зорі розквітають
На небі, наче квітки по весні;
Неначе диво ніжне в світлім сні,
На темнім, оксамитнім, тихім тлі…
Які ж яскраві, та, звабливо, сяють!
Яка безмежність – темрява нічна,
Та, в ній, віками, схована є мудрість;
В ній: осяйна та Божа непідкупність,
Його невидима та радісна присутність…
Безмірна, величава далина…
Захоплена… Німа… Дивлюсь на зорі…
Чи є ще на землі така краса?
Мінливі та звабливі небеса,
І завжди неймовірні чудеса,
А ранки і – весняні, і – прозорі…
Віра Половинко
25.03.2023р.
Свидетельство о публикации №123032508327