Рідному місту
Моя рідна, улюблена матінко-Умань!
Простягаєш ти всім свою сонячну длань...
Під щасливою зіркою - що тут ще думать -
Народилась ясна моя Умань-Human’…
А славетна історія рідного міста -
Ореол потрясінь, перемог і вінків...
Я події нанизую, ніби намисто,
На пам’яті нитку із давніх віків...
Крізь століття і досі доносяться звуки -
Хто на нас нападав і цю землю хотів...
У молитвах до Бога підносяться руки.
В підземеллях ще чується тупіт підків.
Мов давній оберіг, нависла над тобою
Софії загадкової містична тінь,
І коні Щенсного шаленою юрбою
Несамовито мчать у сиву далечінь.
Моя рідна, улюблена матінко-Умань!
Простягаєш ти всім свою сонячну длань..
Під щасливою зіркою - що тут ще думать -
Народилась ясна моя Умань-Human’...
Родному городу
© Copyright: Виолетта Сакович, 2023
Свидетельство о публикации №123032308032
Свидетельство о публикации №123032308032
Рецензии