***
від перегрітих кулями стволів…
Можливо, нам до раю ще далеко,
але й до пекла, курва, поготів…
Можливо, ми не знаємо ще й досі,
що доля нам готує… То - пусте.
Нехай у шанцях… Сивіє волосся…
Думки про щось, для розуму просте…
Та є вона - єдиная, як мати,
Вкраїна нами виплеканих мрій.
І ми за неї будем воювати…
Все решта - пил. У вимовленій ній
є наших душ чудесне воскресіння…
І навіть смерть - це так… звичайна мить.
Бо ми - її майбутнього насіння,
що проросте на тисячу століть…
Свидетельство о публикации №123032201713
Александр Ноцкий 22.03.2023 10:35 Заявить о нарушении