Можливо, хтось відчує
Як радісно ловити у словах
Мелодії, звучання, шепотіння,
Акорди трав на тихих берегах,
Хмарок біленьких мрійливе кружіння.
Дає енергію надій стрімкий політ,
Думки окрилені злітають пломенисто.
Здається, що в моїх долонях – світ!
Плету із слів віршоване намисто.
Шукаю світло в хмарах, у дощах,
Запалюю в зелених травах роси,
Лечу у мріях і бентежних снах,
Березам, вербам заплітаю коси.
Пишу про тяготу війни і біль,
Про зло й добро, про героїзм і горе,
Про ворожнечу і жорстокий бій,
Сумую, плачу і молюся вкотре…
Немов багнетом, б'ю я ворогів
Словами, що ідуть з душі і серця.
В рядки вкладаю безліч почуттів,
Здається, що над ними пал здійметься.
Мої вірші – краплина в морі слів,
В безмежнім макрокосмосі поезій!
Можливо, хтось відчує серця спів,
Сплеск розумових, пристрасних енергій.
Можливо, хтось вiдчуе
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123032105208
Свидетельство о публикации №123032105208
Рецензии