Вже десь мене ліси ті виглядають
на поцілунку неба і полів.
Ще буде все. Ще дні похолодають.
Іще мороз прихватить журавлів.
Іще трава зіщулиться і змерзне,
іще печальні скажуться слова.
Ще на світанку білому розверзне
небесні брами хмара снігова.
Ще щоки у зайців позападають,
бруньки повідморожують носи.
А вже мене ліси ті виглядають,
і я вже виглядаю ті ліси.
_______________________________
Уже леса меня там ожидают
На поцелуе неба и полей.
Ещё всё будет. Дни похолодают.
Ещё мороз прихватит журавлей.
Ещё трава скукожится, замёрзнет,
И будут сказаны печальные слова.
И на рассвете белом вдруг разверзнет
Небесный свод внезапная пурга.
Ещё у зайцев похудеют щёки,
И почки снова отморозят нос.
Но ждут меня леса за горизонтом.
Зима не вечна. Кончится мороз.
Перевод Лины Костенко
© Copyright: Инга Ус, 2023
Свидетельство о публикации №123032002111
Свидетельство о публикации №123032002111
Рецензии