Висновую Пер. Соловей Заочник

       Нащо придатні молитви і всі уміння,
       Лише тоді вагу відчуєш подарунків долі,
       Коли доводиться збирать в житті каміння,
       Латати бідну душу, рятувати крила кволі.

      Бач, не лікується наївність - щиро рада!
      В зрадливий, чорний та покутний вік іржі залізний -
      Висновую зв'язок, де справжня Божа влада
      Наустить моє серце і вгамує настрій слізний.
 
     Протяв Господь прихильно в дивосвіт цей шпарку -
     Вростати в грунт свій силотугом знову маю спробу -
     Пильную сонце, голубів, і в небі хмарку -
     Вона розтане й забере гіркі жалі й хворобу.


                Перевод - Соловей Заочник


Зачем нужны молитвы, для чего уменья,
Ведь лишь тогда весомы все судьбы подарки,
Когда всю жизнь лишь собираешь камни,
латаешь душу и спасаешь крыльев яркость.

Не исцеляется наивность - я и рада!
В предательствах и ржавчине наш век железный -
Ваяю Божью праведную власть в руинах ада,
Ведь сердце не молчит, а слёзы бесполезны.

Сквозь трещинку в асфальте в мир пробиться,
Желание набрать от Бога силы не исчезло,
Смотрю на солнце в синем небе голубином,
где тучи тают, забирая горести, болезни.