Крихтами снiв

Крихтами снів годуєш мене,
Мов голуба на підвіконні,
Допоки ранок не мине,
Вивчатиму лінії сонні
Твого обличчя.

Бажаю більше
Дізнатись про тебе.
Під лазуритовим небом
Зорі з опалу
Падають до печер
Нашої уяви.

Хоч і не полудень Яви,
Але самум почуттів вирує навколо.

Ти поруч -
В мені скипає все несвідоме,
І вкривається піском
Серця мого пустеля.

Я довго тримала себе під замком,
Тож щастя тепер - до стелі.


Рецензии