Олексiй Левкович - Останнiй балет ua-en

Мій останній балет:

На вікні присідали сніжинки,
І овації шквально глушили шибки,
Крізь антракти гули поєдинки,
Заблудився канкан на потрісканім склі.
Десь кричали розтерзані душі,
Вили рани у вирвах землі,
Я ж мовчав у чеканні нірвани,
Ніжні танці – мої псалтирі.
Я дивився, як дим розкришився.
Тьмяне світло. Відлуння ракет.
Я не стямився, як закінчився,
На вікні мій останній балет.

© Olexiy Levkovych

My last ballet is made of falling snow,
That used to do the sit-ups on a window,
Applause so loud would be another riddle,
The one indluding shaking windowsills.

A dance of suffering would stay there still,
And cracking glass kept traces of cancan,
Wounds so deep were roaring in the ground,
I just kept silent. Waiting for nirvana,
I used to pray to dance. All of a sudden,
I saw the cracking smoke, a light so dim,
And rockets' noise. That's how the dance was over
Without my choice.

© Translated into English by Maryna Tchianova