М. Семенко. Граммофонный туш

Фонарь единственный, пустынным вечером,
Не прячет шёпоты, шаги и скрипы,-
Она гуляет с уездным фельдшером,
Там, где медвяные в цветеньи липы.

И только слушают заворожённо,
Всё про любовь,слиянье душ,-
Бросает дамочка с балкона,
Как вопль последний-
Граммофонный туш.

*
Літхар самотній пустинним вечором
Не сполохує повільні рипи —
Як вона ходить з повітовим фельдшером
Де квітнуть і пахнуть липи.

Нерухомі, вслухаються в голоси мовчанні —
Про кохання, про єднання душ.
І на зло викине з вікна,
у безвідраднім спочуванні,
Стара панна грамофонний туш.


Рецензии