Народовбивання

Вже майже рік… цілий рік
Трива війна на Батьківщині,
Рік, як ворог переступив поріг
Й приніс нам смерть та руїни.

Майже рік на фронті гримить
Вогняний метал порохом пахучий,
Гинуть брати, та сестри кожну мить,
Бо ворог як ніколи рішучий.

Це ж той, що вважався братом,
Чи просто мирним сусідом…
Але прийшов з автоматом
І смерть за ним слідом.

Він прийшов нас катувати
За те, що ми українські сини,
Він прийшов нас убивати
І солодкі паскудити сни.

Він прийшов не боячись нас,
Бо вважав, що слабкі…
Що ми здамося враз,
Бо характером не дужі і м’які.

Помилився… закричав,
Сам від страху і упав.
Здача в мить його чекала,
І пощади вона не знала!


Рецензии