Вже рік минув. Нова прийшла весна!
Палає, як раніше, Україна.
Ніхто сьогодні до ладу не зна,
Коли вже втратить силу міць руїнна.
Сумує вся природа. Все навкруг
Нагадує про смуток і неспокій.
Сумним здається синій виднокруг,
Вчуваються весь час загрози кроки.
Прокинулися верби після сну
І знов пірнули у журбу нестримну,
Вдивляються поля в блакить ясну,
Та бачать лиш війни завісу димну.
Як зупинити лихо? В серці – біль.
Так хочеться відчути подих віри!
Гіркі новини знову сиплють сіль,
Звучать в душі сумні акорди ліри…
Сумнi акорди
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123031702693
Свидетельство о публикации №123031702693
Рецензии