Иван Драч 1936-2018 Одинокая ласточка

Сиротка ласточка на проводе -
Так одинешенька-одна.
Все ласточки давно в полёте,
Чего же без тепла она?

Такая осень, что уж голо.
Уж иней солнце расстилает.
И лист уже кружится около,
её минует, её минует.

Иль, может быть, крыло подбито,
Иль выпала вдруг ей вина.
Тут разлучиться с целым светом —
Печаль такая, что до дна.

Иль, может быть, поля так любит,
Близка морозов седина.
А кто ж в мороз их приголубит?
За все расплатится она.

А до тепла такие дали,
Не улетает всё ж она.
И к тысяче моих печалей
Еще одна - и не одна...

Самотня ластівка

Самотня ластівка на дроті —
Одним одна, самотина.
Всі ластівки давно в польоті, —
Чому ж без вирію вона?

Така вже осінь, що аж голо.
Вже іній сонце розпина.
У вирій лист летить навколо,
її мина, ЇЇ мина.

Чи, може, Їй крило підбито,
Чи, може, впала їй вина.
Тут розп'ястися з цілим світом —
Така печаль, що аж до дна.

Чи, може, так поля ці любить,
Вже йде морозу сивина.
А хто ж в мороз їх приголубить?
За все покутує вона.

До вирію ще стільки далей,
Вона ж стоїчно не зрина.
До тисячі моїх печалей
Іще одна — і не одна...