Все згоріло із низу і аж до гори
І чорніють навколо понурі бугри.
Зникла разом з травою уся мошкара,
Хто ж це випалив балку, мабуть дітвора?
Сумно погляд блукає, іду навпростець,
По воді попіл гонить легкий вітерець
Як це так, чи не бачили їхні батьки,
Чи тепер діти роблять усе навпаки?!
Тож позбавили балку природи, краси
І росинка неначе краплина сльози,
Впала долі у тузі на чорну стерню,
Бо згадала вчорашню зелену рідню.
Серце крає, як можна, жорстокість яка,
Піднялась як на вбивство дитяча рука,
Я у розпачі, виросте що з тих дітей,
Чи ще можна зробити з них справжніх людей?
Згорiла балка
© Copyright: Валентина Шакула, 2023
Свидетельство о публикации №123031607852
Свидетельство о публикации №123031607852
Рецензии