На тій стежині, де колись
Зустрілись раптом ми з тобою,
Де долі дві переплелись,
Гуляють зараз інші двоє.
Нема нікого навкруги,
Лише дзвінка панує тиша.
І почуття палають в них,
І кличе їх любов гучніше.
Біжить стежина вдалечінь,
Роками все не заростає.
Одна із багатьох стежин,
Закоханих вона єднає.
Вишневская Татьяна
Тропа во мглу по тишине,
И я один на ней средь ночи,
Искал твои средь многих очи,
Увы, лишь тьма в твоём окне.
Забыт тот май, где мы вдвоём,
В одну росу-слезу одеты,
По тропке той брели в рассветы,
Успеть чтоб к лету на приём.
Теперь тропа для двух других:
Она и он и лето рядом,
А нас с тобой окинув взглядом,
Нырнула строчкой в дивный стих.
Тропинка
© Copyright: Стас Осенний 2, 2023
Свидетельство о публикации №123031606678
Свидетельство о публикации №123031606678
Рецензии