Від весни молодіє душа
Від весни молодіє душа,
Прокидаються радісні мрії,
Навіть віру тепло воскреша,
Проганяє нудьгу безнадії.
Діамантові краплі роси,
Наче сльози, блищать на світанні.
Надихають птахів голоси,
Міражі спокушають туманні…
Як же хочеться вийти на луг
І вдихнути духмяні простори,
Щоб забути бентежність напруг
І печальні душевні мінори…
Обійняти б зелену габу*,
Що вкриває поранені луки
І пом'якшує біль та журбу
І нестерпні, нечувані муки.
Пити б воду з долонь джерела
І дивитись на струмінь прозорий!..
Як же хочеться миру й тепла,
Живодайних цілунків Аврори*!..
*Габа – покривало.
*Аврора – ранкова зоря.
Вiд весни молодie душа
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123031506614
Свидетельство о публикации №123031506614
Рецензии