Так за жизнь всё скажи, милый путник

Кружный путь на сознательном поле –
Вечный поиск и вечный тупик,
Всё не так, как должно в Божьей воле
И помойка – где раньше цветник…

О душа, что для радости сбЫлась,
Лишь во сне память знает про взлет?
Сколь в одной за всю жизни улиц было,
Для второй лишь одна, весь рассвет?

Ты прости, что царит беспорядок,
Отче наш, мир для счастья творил;
Не смогли сохранить мы крылатость,
Грамм мечты еще где-то есть зрим…

В каждом сердце святейший есть лучик,
Что в нас колоколами звенит –
Так за жизнь всё скажи, милый путник,
Кто с тобой рядом был каждый миг.
15.03.2023 г.

За життя все скажи, подорожній

Манівці на свідомому полі –
Вічний пошук і вічний тупик,
Де все чомусь не в Божій є волі
І квітник цей земний у смітник…

О душа, що для радості збУлась,
Лиш у сні пам’ять має злітань?
Скіль в одній за життя було вулиць,
Для другої одна, всіх світань?

Ти прости, що панує безладність,
Отче наш, світ для щастя творив;
Не змогли зберегти ми крилатість,
Крихта мрії ще десь майорить…

Найсвятіше у серці, у кожнім
Збереглося і дзвоном дзвенить –
За життя все скажи, подорожній,
Тим хто поряд був кожную мить.
15.03.2023р.