І нічого вже не радує, нічого не тішить.
Біль стискає ще сильніше загоєну тишу.
Навкруги все незнайоме, чуже і не моє.
Харків кашляє ночами тривогою - кров'ю.
Розриваються від крику всі штори надії.
Ти сидиш посеред міста - нічого не вдієш.
Від обставин розпадаються дні на хвилини.
День проходить у секундах і довгих годинах.
І нічого вже не хочеться, хандра підповзає.
Ти в чужих краях невидима, ніхто не чекає.
Березневий сніг дощем невідомим розтане.
Я мій Харків так взаємно і сильно кохаю.
Від обставин опускаються кожен день руки.
У батьків знову тиск і проблеми, що мучать.
В них букет із хвороб. Я одна. Більш нікого.
Серце тихо мовчить. Потім плаче тривога...
13. 03. 2023.
Тиша
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2023
Свидетельство о публикации №123031408727
Свидетельство о публикации №123031408727
Рецензии