Лірика.
Ми не побачимось, хоча могло все бути...
Таке життя, в нім зустрічі й розлуки.
Тобі уже ніколи не збагнути,
Що розімкнулися в обіймах руки.
І я тебе про зустріч не благаю,
Бо вже давно позаду наші весни,
І розчинилось в просторі «кохаю»
І ми з тобою більше не воскресли.
Я не жалкую... Так повинно статись.
Нам долю наперед свою не знати.
Відчуй різницю у словах: кохатись -
Не означає від душі кохати.
Я з легкістю минуле відпустила.
Я посміхаюсь: було б що втрачати.
Не виросли для тебе мої крила,
І не з тобою буду я літати.
Мені лиш жаль часу свого на тебе...
І я про нас давно уже не мрію,
Моя душа, немов широке небо
І я тобою більше не хворію.
Ми не побачимось.
***
© Copyright: Татьяна Олексийчук, 2023
Свидетельство о публикации №123031400555
Свидетельство о публикации №123031400555
Рецензии