Була наче сонце
Що зазирнуло в мою пітьму
Й зігріло
На мить
На хвилинку
Та так
Що завдяки йому
Ні тіло моє ні душу
Попри все не змогла заморозити
Найлютіша в житті зима..
Була наче птаха
Чарівна птаха з чорними крилами
І серцем
Наповненим попелом
Мільйонів галактик
І здавалось мені
Що коли обережно подмухати
Можна знову розпалити
Зоряний вогонь
І більш за все я хотів
Додати тому серцю
Бодай на промінчик
Світла й тепла
І щоб чорні крила
Мене колись обійняли..
Була наче дім
Де ані стін
Ані даху
А лишень
До самого небокраю
Червоний пісок
Що памятав
Біль і печаль
Мільярдів років
І зачерпнувши його в долоні
Й притискаючи до грудей
Я був впевнений
Що у цілім Всесвіті
Немає нічого ріднішого..
Була наче сонце
Була наче сонце
Була..
Наче сон це ....
she was
© Copyright: Анатолий Ник Галич, 2023
Свидетельство о публикации №123031209405
Свидетельство о публикации №123031209405
Рецензии