Пишу вірші і як дитя радію,
Що можу я зустріти ще весну.
Що я від літа дуже шаленію,
І люблю осінь дуже золоту.
Люблю я ранок з росами сріблястими,
Коли так сонечко красиво сходить.
Коли співає соловей горластий,
Тоді душа мелодію виводить.
Люблю зимою білі я сніжинки,
Коли мороз на вікнах малює квіти.
Коли розносить вітер ті пушинки,
І грудень стелить інеєм на віти.
Люблю життя воно таке тендітне,
Веде мене дорогою любові і тепла.
В розливах бачу красоту різноманітну,
І все це називається - життя!!!
Мелод я життя
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2023
Свидетельство о публикации №123031207147
Свидетельство о публикации №123031207147
Рецензии