Важко говорити про веселе.
Йде весна. Кажу собі: "Живи!
Подивись, як сонце трави стеле,
Як рясніє листя кропиви!"
Я шепчу: "Весну вдихай, милуйся,
Збережи в душі цвітіння мить,
Набирайся ніжності, дивуйся,
Вчися у природи вмінню жить!"
Наче мантру, тверджу я уперто:
"Глянь на крокус, пролісок, тюльпан.
Навіть там, де мінами роздерто,
Стелеться веселковий туман!
Йде життя, відстукуючи ритми,
Наче потяг, що летить вперед.
Будь собою, не злітай з орбіти,
Не спиняй в біді манливий лет…"
Стукає весна у вікна, двері,
Просить і кохання, і турбот…
Я спішу, щоб відпочити в сквері
Від думок журливих і скорбот…
Важко говорити про веселе
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123031004280
Свидетельство о публикации №123031004280
Рецензии