В моiй душi
В моїй душі тьма-тьменна кількість слів!
Я відчуваю: їм там дуже тісно:
То чую їхній спів, то часом гнів,
То щось нашіптують ночами ніжно.
Не можу зупинити цей потік.
Кажу їм: "Годі! Слухати втомилась!
Тим паче маю вже поважний вік,
Не раз душа від дум тяжких ятрилась."
Не слухають… І день, і ніч цей шум…
Погано сплю, бентежно прокидаюсь,
Включаю світло, до зорі пишу,
Немовби перед світом сповідаюсь…
Ловлю всякчас гірких думок нюанс,
Сумую і зітхаю безпорадно…
Та ще й війна гнітючий дисонанс
В розбиту душу вносить безпощадно…
Свидетельство о публикации №123030906466