У душі немовби прокотилась хвиля,
І відчуло серце невимовний щем:
Злоба і огида ворога накрила,
На слова сміливі відповів вогнем.
Скільки благородства у твоєму серці,
Що не побоялось лютої вражди!
Ти дивився гордо у обличчя смерті
І пішов Героєм в небо назавжди.
Не зірвав шеврони, не схилив коліна,
"Слава Україні!" – без страху сказав.
Буде Україна пам'ятати сина,
Що своєю смертю ворога поправ*!
Полетів ти в небо журавлем весняним,
Глянув уостаннє на луги й поля,
Тихо усміхнувся подихам духмяним
І розправив крила, наче янголя…
*Поправ (попрати) – (тут) переміг.
Смертю ворога поправ
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123030705287
Свидетельство о публикации №123030705287
Рецензии