Ночь, ты только гость

Инструментально-вокальные версии:
ua( https://suno.com/song/9352314a-b489-47c2-9fae-3a5bbe511058 )
en( https://suno.com/song/def9c4b6-2d1d-4d89-a91e-643362a23078 )


. . . . . . Єдині слова не привід
. . . . . . Їх складати так,
. . . . . . Як заманеться,
. . . . . . Послідовність
. . . . . . Дбайлива до слова
. . . . . . Може скласти
. . . . . . Різні вірші за сенсом.


Ніч,
Ти завжди проминаєш невчасно,
То закінчуєшся,
То тягешся, та ніяк не пройдеш.
Темна ніч,
Ну чого ти хотіла від мене?
Ти бажала,
Щоб прийдешній день був більш ясним? —
Но тоді навіщо такою ціною? —
(Так, бажаного не знайдеш!)
Як тепер вичерпати всю тугу і біль?
(Все промине...)
Ніч, ну чого ж ти шукаєш?
Пам'ятай, в моїй хаті ти лише гостя,
Що чекає на бажану звістку...
І там де прозора вода тече в тиші,
Не потрібно так вперто й невчасно,
Вставляти, поперек горла білу кістку...
...
Хай ніч та промине...
Куди подівся янгол,
Він наче заблукав впітьмах,
Забувши про тебе й мене...
На мрії озираюсь ...
І в кімнАтах моїх порожніх
Знов пролунає сміх
І їх наповнять діти-діти...
Мороз по вікнах водить
Лише холодні крижаніють квіти,
І  ліхтареве світло
НагадАє світло дня...
Яким же буде шлях,
Яким, вже пошепки крокує...
Прийдешня в світ зоря,
Яка тебе й мене
Теплом своїм
В думках не омине.
І день, до нас він прийде,
А не за мною… не за тобою.
Сумні думки сховаємо
За теплою усмішкою,
Але очі зберігають
(Блакитну хмаринку,
Не скрити...) З такою тугою…
Як пам'ятаю всіх, хто вже пішов,
І, навіть, зачинивши дверці…
(Частково...)залишає своє світло
В теплих спогадах, у моєму серці.
Так хочеться все викреслити
І розбудити світ, ( — вставай, проснись...)
Сни залишають світло добрих спогадів,
Мій  друг, і у твоєму серці...
...
Ніч, пам'ятай, ти лише гостя...
Але така довга ніч, де ти лише гість...

*&

. . . . . . Наличие вроде одинаковых слов
. . . . . . Ещё не повод их складывать так,
. . . . . . Как вздумается переводчику и поэту,
. . . . . . Последовательность
. . . . . . Бережная к каждому слову
. . . . . . Может разные смыслы
. . . . . . В стихи вложить при этом.


Ночь, ты всегда не своевременна,
То кончаешься, то ни как не пройдешь.
Темная ночь, ну чего от меня ты хотела?
Ты желала, чтобы был более ясным грядущий день?
Но тогда зачем такой ценой?
Как теперь исчерпать всю тоску и боль?
Ночь,(всё проходит...) ну чего же ты ждёшь?
Ночь, помни, в моем доме ты всего лишь гостья...
И там где прозрачная вода течет в тишине,
Не нужно упрямо, вставать
Поперек горла белой костью.
…
Пусть ночь минует...
Но куда девался ангел,
Он словно заблудился в темноте,
Забыв про нас...
Оглядываюсь на мечты...
И в комнатах моих пустынных
Снова смех раздастся
И их наполнят дети...
Сейчас… мороз по окнам водит
Ледяные лишь цветы,
И беглый свет фонарный
Напоминает свет дневной...
Каким же будет новый день,
Какой дорога,
Что с шепотом приходит...
Как зоря по утру,
Которая, теплом своим
Нас в помыслах своих, да не забудет.
И день, он к нам придет,
А не за мной… не за тобою.
Печали мысли спрячем за улыбкой,
Но глаза (хранят набежавшее облако)
С такою тоской…
Как помню всех, кто уходя
Свет оставляет в сердце для меня.
Я помню всех, кто уходя
Свет оставляет в сердце для тебя.
…
Ночь, помни, ты всего лишь гостья...
Но длинна ночь, где ты всего лишь гость...