Жіноча пісня
Сховала в льосі заспаних дітей,
Дала теляті захистку і ради,
І півника притисла до грудей,
Щоб півень вогняний його не стратив.
І заспівала кращою із мов,
Що крізь вогонь слова веде до серця,
Що вміє так рядки складати, мов
До чоловіка лагідне писемце,
Що чується і там, на передку,
Де він стоїть насупроти навали,
Щоб у садку лише бруньки бузку
Ліловим божевіллям вибухали.
Щоб ластівки вертались метушні,
Ліпити купки гнізд до підвіконня,
Щоб тиша поверталася з війни,
А очі не сльозилися іконні…
…День рве чуття загрози ножове,
Розбурхані новини, застороги.
Спів всім смертям усупереч живе
Від вибуху до відбою тривоги.
Ця пісня – спротив, бій, прорив і рух,
Зліт молитов у засвіти прозорі –
Небесним світлом напуває з рук
Ще жовтороті переможні зорі…
Женская песня
© Copyright: Ирина Юрчук, 2023
Свидетельство о публикации №123030506081
Свидетельство о публикации №123030506081
Рецензии