А ось і вечір, Татку,
Посиджу поряд трішки,
Вклоняюся спочатку,
Що бачу я? Усмішку,
Твою, таку рідненьку,
Дивитися приємно
Моєму тут серденьку,
Становиться так щемно!..
Твердиш не сумувати,
Та я таки сумую,
Не можу я змовчати
Про доленьку тяжкую.
Ось і присіла поряд,
Щоб силоньки набратись,
Багато, Татку, горя,
Ще більше може статись...
Помилуй нашу землю,
Пробач гріхи, нечемність,
Молюся не даремно,
Надіюсь на взаємність!
Скінчаться дні лихії-
Я твердо у це вірю,
Нас приведи до мрії,
Де будуть мирні дії!
04.03.2023.
Скiнчаться днi лихi
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2023
Свидетельство о публикации №123030408954
Свидетельство о публикации №123030408954
Рецензии