Ллється світло
Ллється світло, струмує невпинно
І повільно торкається ніг.
Я стою і сміюсь безпричинно
І радію приходу весни.
Промінець, як строкатий метелик,
Привертає увагу теплом
І малює в душі акварелі
Срібносяйним безшумним крилом.
Хоч погода весною мінлива
І частенько вибаглива вкрай,
Вже земля, від сіяння щаслива,
Відчуває нечуваний кайф.
Та за хмарою сонце сховалось
І потік ейфорії затих,
Ніби в грудях щось раптом зламалось
Від воєнних небачених лих…
Ллeться свiтло
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123030208052
Свидетельство о публикации №123030208052
Рецензии