Тижні самотності -
Думки, мов мотанки,
Гляціологічна грація
Узбережь нездійсненності -
Люди виходять з метра,
Не озираються, сяйво Ра -
Надемоційне,
Позаціннісне.
Ох вже це сяйво!
Бринить, розмовля, шепоче,
Ніби до ніжних рук
Пригорнутися хоче,
Як немовля.
За людиною стоїть
Минуле її роду,
Хтось демонізує,
Хтось підносить природу.
У наївні лінії наших
збручів та тис
Вплітається дивнокрай,
У якому берег та ліс.
Ти не думай,
Не грай,
Лиш чекай.
Потім вулиці бринітимуть,
Від дзижчання тремтливого
Закружляють спогади,
Від небес до споминів -
Лиш одне торкання.
© Maryna Tchianova, 2018
Тижнi самотностi
© Copyright: Марина Чиянова, 2023
Свидетельство о публикации №123030203730
Свидетельство о публикации №123030203730
Рецензии
Добрый день,
Нравится мне это,
«Ти не думай,
Не грай,
Лиш чекай».
Прямо пророчески оказалось.
Грустно это очень и жаль, жаль всех.
Виктория Эйлер 02.03.2023 15:14 • Заявить о нарушении
Нравится мне это,
«Ти не думай,
Не грай,
Лиш чекай».
Прямо пророчески оказалось.
Грустно это очень и жаль, жаль всех.
Виктория Эйлер 02.03.2023 15:14 • Заявить о нарушении
Дякую.
Сумні часи минуть. відродиться наша земля.
Марина Чиянова 02.03.2023 17:19 Заявить о нарушении
Сумні часи минуть. відродиться наша земля.
Марина Чиянова 02.03.2023 17:19 Заявить о нарушении
Люди жаль только не воротятся в свои семьи. Какая-то планида тяжкая, то одно, то другое.
Виктория Эйлер 02.03.2023 17:24 Заявить о нарушении
Виктория Эйлер 02.03.2023 17:24 Заявить о нарушении