Сонце в вухо, у праве - і вперед, до щедрот!
Комарі-піскуни налагоджують скрипки.
Зверху-вниз по мені - мурашиний народ
І навколишній ліс, ледь не глохне від крику.
Шкарбани на ногах - літо стогне в мольбі.
Я збираю чорницю. Лицем в павутину...
Оступилась і ось він, незваний кульбіт,
Хвойний душ обласкав шию - хліще щетини...
А в кошелі, на дні - сироїжок труха.
Я у ямі, мов куля, що вкотилась у лузу.
Сік чорничний малює узір на руках...
Веселіш крокувати без зайвого грузу!
Сонце в вухо, у ліве. Стежинок розмай,
Що додому ведуть з небом чи поодинці.
Тільки щось онучок утікає... Стривай!
Це ж бо я, твоя бабця - у новій хустинці.
Шкарбани - старі чоботи.
Вільний поетичний переклад власного вірша "Приметы тихого охотника".
http://stihi.ru/2011/07/20/5911
Прикмети тихого мисливця
© Copyright: Вера Свистун, 2023
Свидетельство о публикации №123030105936
Свидетельство о публикации №123030105936
Рецензии